Отправлено admin в Thursday, 29 January, 2009, 14:30
Щороку в незалежній Україні 29 січня відзначається День пам’яті Героїв Крут. В багатьох містах і селах відбуваються пам’ятні віча, мітинги-реквієми, покладання квітів до меморіальних знаків, присвячених учасникам визвольних змагань 1917 – 1921 років. В цей зимовий день далекого 1918 року біля станції Крути на Чернігівщині кількасот курсантів української військової школи, а також київських студентів та гімназистів, вступили в нерівний бій з набагато чисельнішим і добре озброєним більшовицьким військом, яке наступало зі сходу.
Бій тривав більше 5 годин, українські юнаки відбили кілька атак, зазнаючи значних втрат. Тим часом у студентів та юнкерів майже вичерпалися набої й скінчилися снаряди для гармати. Забравши вбитих і поранених, рештки загону відступили в напрямку Києва. А 27 студентів, які потрапили в полон до супротивника, були жорстоко замордовані й розстріляні. Через кілька днів радянські війська під командуванням Муравйова захопили Київ і розгорнули в місті жорстокий антиукраїнський терор. Згодом, у березні 1918 року, після повернення Української Центральної Ради до Києва, загиблих під Крутами урочисто перепоховали на Аскольдовій могилі.
Десятиліттями ця подія або замовчувалась, або обростала міфами й вигадками, як у Радянському Союзі, так і за кордоном. Але хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього. Тому ми повинні знати й шанувати і героїчні, й трагічні сторінки вітчизняної історії. Що ж насправді трапилося в той зимовий день 91 рік тому? Про що свідчать документи і спогади очевидців? У пошуках відповіді на ці непрості питання учні і вчителі школи № 18 звернулися до міського краєзнавчого музею. Спільними зусиллями у школі було організовано історичні читання, присвячені цій пам’ятній даті.
З прослуханої старшокласниками документальної розповіді співробітника музею постала складна картина подій тієї трагічної революційної доби. Були в ній і помилки й зрада політиків та військових, і жертовний порив кількох сотень юних захисників Вітчизни, які свідомо пішли на смерть, понад усе цінуючи волю свого народу й незалежність щойно проголошеної Української Народної Республіки. Загибель бійців студентського куреня під Крутами на довгі роки стала гірким і повчальним історичним уроком для державних діячів і водночас символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну.
Урочисте перепоховання студентів у Києві 19 березня 1918 року
Урочисте перепоховання студентів у Києві 19 березня 1918 року
